Кіт та Півник. Українська народна казка
Жили-були Кіт і Півник. Ось Кіт надумав піти в ліс на полювання. Каже він до півника:
– Сиди, Півнику, на печі та їж калачі, а як прийде Лисиця, не обзивайся.

Пішов Котик. А ось і Лисиця біжить. Стала під віконце та й каже:
– Півнику, півник, вигляни у віконце! У мене золота пшениця, холодна водиця.
Новый канал в Telegram - Идеи и полезные упражнения с ребенком на 5-10 минут. Для занятых, но ответственных родителей.
А півник їй:
– То-ток, то-ток, не велів котик!

Бачить лисиця, що так не бере. Насипала півникові попід вікном пшениці, а сама засіла за кущем.
Пішов котик, а півник подивився у віконце, побачив розсипану пшеничку та й міркує:
— Швиденько поклюю, ніхто мене не побачить, то й котикові не скаже.
Тільки півник за поріг вийшов, а лиска за нього та й помчала.
А півник кричить:
За дримучі ліси,
За гору високу,
за річку широку,
Котику-братику допомагай,
Від Лисиці мене рятуй!

Котик і почув бо недалеко був. Зразу побіг рятувати Півника. Наздогнав Лисицю, забрав Півника та привіз додому.
На ранок знов Кіт збирається на полювання, та й наказує Півнику:
– Дивись Півнику, не виглядуй у віконце, бо вона тебе схопить та з’їсть. Я йду далеко та й можу тебе вже не почути.
Та й пішов Кіт. А Півник двері зачинив, в хаті прибрав, підлогу чисто підмів, вскочив на жординку й давай пісень співати.
Та знов біжить лисичка, стукає у віконечко.
– Півнику, півник, вигляни у віконце!
А Півник не обзивається. Лисичка знов:
– Півнику, півник, вигляни у віконце!
Не відзивається Півник. Тоді Лисичка закинула на віконце зерняток та й сховалась.
А Півник їй каже:
-Ні, Лисиця, не обдуриш! Ти хочеш мене спіймати та з’їсти
-Навіщо мені тебе їсти, мені хочеться щоб ті в мене в гостях побував. Я хочу тебе пригостити зернятами.
Півник визернув з вікна, Лисиця схопила його та й понесла до лісу.
Півник злякався і закричав:
Ой несе мене Лисиця
За дримучі ліси,
За гору високу,
за річку широку,
Котику-братику допомагай,
Від Лисиці мене рятуй!

Раз проспівав — не чує Котик, довелось щосили кричати й Котика на поміч звати. Кіт далеко був, але почув як Півник кричить.
Погнався за Лисицею, наздогнав, забрав Півника та приніс додому.
На третій день збирається Кіт в ліс, та й знову наказує Півнику:
– Тепер я піду далеко і хоч як ти гукатимеш, я не почую. Не слухай Лисицю, не виглядай у віконце, – сказав Півникові.
Пішов знову Котик у ліс. А Півник в хаті прибрав, підлогу чисто підмів, вскочив на жординку й давай пісень співати і на Кота чекати.
А Лисичка вже тут як тут.
– Півнику, півник, вигляни у віконце! У мене золота пшениця, холодна водиця.
Не відзивається Півник. Тоді вона вдруге до Півника:
– Півнику, півник, вигляни у віконце! У мене золота пшениця, холодна водиця.
Не відзивається Півник.
– Півнику, півник, вигляни у віконце! Хочу в гості запросити. В мене збіжжя так багато, що немає де складати!
-Так багато?! — здивувався Півник та визернув у віконце.
Схопила його Лисиця та й понесла до лісу, а Півник став кричати й Кота звати

Ой несе мене Лисиця
За дримучі ліси,
За гору високу,
за річку широку,
Котику-братику допомагай,
Від Лисиці мене рятуй!
Як не гукав, як не кликав Півник Котика, той не почув бо був дуууже далеко.
Прийшов увечері Котик додому, а Півника нема. Зрозумів, що Лисиця тут побувала.
Посумував Кіт, пожурився, та й зібрався до Лисиці навідатись, друга виручати.
Дійшов до будинку, а там Лисиця вже грубку топить, воду гріє.

Сів біля нори, заграв і заспівав:
А у лисички новий двір,
Чотири дочки на вибір.
Ще й п’ятий Пилипко.
Пилипко, вийди на рундук, подивись.
Як бубни бубнять,
як сурми сурмлять – подивись!
А лисичка саме паляниці пекла. Ось старша дочка й каже:
– Піду я, мамо, подивлюся, хто це так гарно грає, і паляницю однесу.
– Іди, – каже лисичка і дала їй паляничку.
Пішла дочка, а котик її цок та в лобок, та й у мішок. Ось і друга дочка каже:
– Піду і я подивлюся та паляницю однесу.
Пішла і та. А котик і її в мішок. А після і третя, і четверта дочки вийшли з нірки та й попали в мішок. Ждав-ждав їх Пилипко та й каже:
– Піду я, мамо, зажену їх до хати.
А котик і його впіймав.

А потім почепив торбу на сухій вербі, сам у хату, забрав Півника та й поніс додому.
Тому треба бути обережними та передбачливими, не можна бути довірливими і попадатися на промови хитрунів-лисичок.
Дивитись чудовий мультик, а ми вдячні за ілюстрації